Рішення Європейського Суду з прав людини
CASE OF ZHECHEV v. BULGARIA
(Application no. 57045/00)
від 21 вересня 2007 року
 
Обставини справи:
Заявник Mr Petar Zhechev, громадянин Болгарії, звернувся до Європейського Суду з прав людини із заявою про порушення права на свободу об’єднання Республікою Болгарія.
Заявник є головою асоціації «Громадянське суспільство за болгарські інтереси, національну гідність, єдність та об’єднання «За Болгарію».
Асоціація була створена 19 грудня 1996 року у Пловділі. На зборах засновників прийнято статут та обрано керівні органи. Заявника обрано головою організації.
Статут організації містив такі положення:
1. Асоціація «Громадянське суспільство за болгарські інтереси, національну гідність, єдність та об’єднання «За Болгарію» є болгарською патріотичною неприбутковою організацією. Вона є ДЕМОКРАТИЧНОЮ та НАЦІОНАЛЬНОЮ за своєю діяльністю.
Предметом діяльності є: масове, історичне та моральне просвітництво, суспільна і політична, культурна та освітня, наукова, технічна та спортивна сфери, дослідження, видання, промоція, благодійництво та всі інші види діяльності та послуг, які дозволені (не заборонені) відповідно до Акту про об’єднання 1949 року щодо неприбуткових організацій.
2. Асоціація створена з метою: підняття духу Болгарії, захисту інтересів Болгарії та формування здорової, патріотичної та із добробутом нації, оцінки, розвитку та підтримки національної гідності Болгарії, об’єднання національної самоідентифікації болгарців, які живуть у Болгарії та на територіях, які історично належали країні, захист та охорону герба королівства Болгарії як герба Болгарії.
3. Асоціація створить народний суд, який визначить, хто відповідальний за економічний спад, духовний, моральний та демографічний занепад болгарського суспільства, банківської системи та державності з часу 9 вересня 1944 року, зокрема, періодів 1994, 1995, 1996 та наступних років….
4. Асоціація … поверне першу конституцію 1878 року, найбільш демократичну Конституцію Тарново та скасує діючу сьогодні Конституцію…
Асоціація виступає за відновлення (можливо із доповненням) незаконно скасованої «КОНСТИТУЦІЇ ТАРНОВО».
Асоціація…змінить форму правління Болгарії, поверне монархію на батьківщину та на трон.
8. Асоціація стане змінить духовність усіх болгар, контактуватиме та консолідуватиме діаспору Болгарії, встановлюватиме щирі відносин з… всіма болгарами за межами Болгарії, та у міжнародних відносинах орієнтуватиметься на скасування (відкриття) кордонів між Болгарією та Македонією…»

 Заявник звернувся до районного суду Пловділю із заявою про реєстрацію організації (В Болгарії організації вносять у реєстр судовими органами – Прим. пер).
 Проте суд відмовив у реєстрації асоціації. У рішенні від 6 липня 1997 року зазначено:
 «Відповідно до ч. 2 статуту організації, асоціація має на меті
охорону та захист герба королівства Болгарії як герба Болгарії.
Відповідно до ч.3 статуту, «Асоціація створить народний суд, який визначить, хто відповідальний за економічний спад, духовний, моральний та демографічний занепад болгарського суспільства, банківської системи та державності з часу 9 вересня 1944 року, зокрема, періодів 1994, 1995, 1996 та наступних років….»
Частина 4 статуту передбачає, що Асоціація … поверне першу конституцію 1878 року, найбільш демократичну Конституцію Тарново та скасує діючу сьогодні Конституцію…
Перелічені цілі діяльності мають виражену політичну природу та характеризують діяльність політичної партії, які реєструють у відповідності із Актом про політичні партії 1990 року. Тому суд відмовляє у реєстрації асоціації.»
Заявник як голова асоціації подав апеляцію на рішення районного суду, мотивуючи, що мета асоціації є не політичною, їй може слідувати будь-який громадянин.  
10 травня 1999 року апеляційний суд підтвердив рішення районного суду, яким відмовлено у реєстрації асоціації. У рішенні суду було також зазначено, що «…цілі, які визначені статутом, суперечать статтям 1, 2 ,164 Конституції…Більше того, асоціація має політичну мету, а відповідно до статті 12 Конституції асоціації не можуть мати політичної мети та здійснювати політичну діяльність, що є характерним лише для політичних партій».
Заявник також оскаржив судові рішення до Верховного Суду країни. У скарзі він вказував на те, що асоціація не має політичної мети, тому що її ціллю не є отримання влади шляхом участі у виборах чи іншим чином, чи здійснювати влади. Її мета характерна для організацій громадянського суспільства і вона досягатиметься за допомогою громадських, а не політичних засобів.
Проте Верховний Суд також підтримав позицію судів нижчої інстанції та відхилив задоволення скарги заявника.
Національне законодавство
Ця справа стосувалася таких законодавчих актів Болгарії: Конституції 1991 року, Акту про об’єднання 1949 року (змінено 2001 року) та Акту про політичні партії 1990 року (змінено 2001 року).
Частина 2 статті 12 Конституції Болгарії передбачає: «…Асоціації не можуть переслідувати політичні цілі чи здійснювати політичну діяльність, яка притаманна лише політичним партіям».
У Акті про об’єднання передбачено створення, статус та припинення діяльності неприбуткових організацій, у тому числі асоціацій та фундацій. Стаття 138 Акту визначає, що «асоціації діють відповідно до своїх статутів, які мають містити положення про їхнє найменування, мету, засоби….»
Стаття 13 Акту про політичні партії встановлює:
«1. Громадські організації, які не зареєстровані як політичні партії, не можуть здійснювати діяльність політичної партії.
2. Громадські організації, які не зареєстровані як політичні партії, не можуть здійснювати політичні заходи (у приміщеннях) підприємств та організацій.
3. «Організація політичних заходів» розуміється як проведення зборів, демонстрацій, мітингів та інших форм кампаній на користь чи проти політичної партії чи обрання кандидатів.
4.Якщо громадська організація …чітко виражено здійснює діяльність політичної партії, місцевий прокурор звертається із клопотанням про припинення чи перереєстрацією організації як політичної партії протягом одного місяця.
5. Якщо організація протягом цього строку не припинить свою політичну діяльність чи не перереєструється як політична партія, вона припиняється…»
Лише політичні партії (і їхні коаліції) можуть брати участь у парламентських, президентських, місцевих та на рівні Європи виборах та висувати кандидатів (Закон про обрання представників, місцевих радників та голову 1991 р., Закон про обрання народних представників від 2001 р., Закон про обрання Президента та Віце-президента республіки від 1991 р. тощо).

Звернення до Європейського Суду з прав людини
Заявник після того, як використав усі національні судові механізми захисту порушеного права, звернувся із скаргою до Європейського Суду з прав людини.
Він стверджував, що його держава порушила статті 10 та 11 Конвенції про основі права та свободи людини.

Стаття 10 Конвенції передбачає:
«1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів….»
Стаття 11 Конвенції передбачає:
 «1. Кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
 2. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління».

Розгляд і оцінка обставин справи Європейським Судом з прав людини
1.Правова кваліфікація звернення.
33. Суд зазначив, що у попередніх судових прецедентах встановлений зв’язок між свободою слова та самовираження та свободою на об’єднання (див. справи Gorzelik and Others v. Poland, no. 44158/98, § 91, ECHR 2004 I; Partidul Comunistilor (Nepeceristi) and Ungureanu v. Romania, no. 46626/99, § 44, 3 February 2005; The United Macedonian Organisation Ilinden and Others v. Bulgaria, no. 59491/00, § 59, 19 January 2006; Tsonev v. Bulgaria, no. 45963/99, § 49). Тому перш за все суд розглядатиме порушення статті 11 Конвенції.
2. Загальні засади прецедентів Суду щодо свободи об’єднання.
34. Право створювати асоціації є невід’ємною частиною права, передбаченого статтею 11 Конвенції.
 Спосіб, у який національне законодавство передбачає це право та його практичне втілення. Звичайно, країни мають право захистити самих себе від того, щоб мета та діяльність асоціацій не порушували правових норм, проте це вони повинні зробити у спосіб, який відповідає зобов’язанням, які викладені у Конвенції (див. справи Sidiropoulos and Others v. Greece, рішення від 10.07.1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-IV, § 40; The United Macedonian Organisation Ilinden and Others, § 57; The Moscow Branch of the Salvation Army § 59; Ramazanova and Others v. Azerbaijan, no. 44363/02, § 54).
35. Дуже часто зміст статті 11 Конвенції Суд розглядає з питань важливої ролі політичних партій у забезпеченні плюралізму і демократії. Асоціації ж формуються для інших цілей, проте також виконують важливу роль у функціонуванні демократії. Плюралізм будується на визнанні та повазі різноманіття і динаміки культурних традицій, етнічної та культурної ідентичності, релігійних вірувань, творчих, літературних та соціально-економічних ідей та концепцій. Гармонійна взаємодія осіб та груп різних особливостей є важливою для досягнення соціальної спільності.
Якщо громадянське суспільство функціонує у здоровий спосіб, участь громадян у демократичних процесах більшою мірою досягається шляхом належності до об’єднань, в яких вони інтегруються з іншими та досягають спільної мети (див. Gorzelik and Others, § 92; та The Moscow Branch of the Salvation Army, § 61).
36. Впровадження принципу плюралізму є неможливим без того, щоб асоціації могли вільно висловлювати свої ідеї та думки, Суд також визнає, що свобода слова у розумінні статті 10 Конвенції є одним із завдань свободи об’єднання .
Цим створюється зв’язок – влада реагує на погляди та заяви об’єднань, які їх висловлюють. (див. The United Macedonian Organisation Ilinden and Others, § 59, Stankov and the United Macedonian Organisation Ilinden v. Bulgaria, nos. 29221/95 і 29225/95, § 85, ECHR 2001 IX).
2. Чи є втручання у свободу об’єднання громадян у даній справі?
17. Суд у попередніх справах встановив, що відмова у реєстрації об’єднання може розглядатися як втручання у реалізацію права на об’єднання. (див. Sidiropoulos and Others, p. 1612, § 31; Gorzelik and Others, § 52; Partidul Comunistilor (Nepeceristi) and Ungureanu, § 27; The United Macedonian Organisation Ilinden and Others, § 53; Tsonev, § 43; The Moscow Branch of the Salvation Army, § 71; Ramazanova and Others, § 60).
38. Суд повинен дослідити, чи є це втручання «передбачене законом», чи воно має законну мету, як це передбачено параграфом 2 статті 11 Конвенції, та чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цих цілей.
3. Чи було таке втручання «передбачене законом»?
39. Суд встановив, що відмова національних судів у реєстрації обґрунтована порушенням асоціацією Конституції 1991 року. Заявник стверджує, що має місце невірне застосування Конституції національними судами. Проте Суд дотримується пріоритету права національних судів тлумачити та застосовувати національне законодавство (див. The United Macedonian Organisation Ilinden and Others, § 55; і Tsonev, § 45).
40. Суд погоджується із тим, що втручання є «передбачене законом». Також погоджується із тлумаченням судів, проте вказує на те, що застосування обмеження права на свободу об’єднання повинно виходити не тільки із того, що втручання передбачене законом, але й інших складових, у тому числі визначення, виходячи із реалій та обставин, чи воно є «необхідним у демократичному суспільстві».
4. Чи мало втручання законну мету?
41. Суд приймає аргументи держави, що втручання мало на меті захист національної безпеки, захист правопорядку та охорону прав та свобод інших.
5. Чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві»?
 (a) Загальні положення
43. Винятки, встановлені у статті 11, сконструйовані зрозуміло, тому лише вони можуть обґрунтувати обмеження свободи об’єднання.
(б) Застосування цих принципів
45. Національні органи та суди обґрунтовували втручання двома групами аргументів: на підставі суперечності Конституції та «політичного» характеру мети організації. Тому саме це стало предметом розгляду Суду.
а) Суперечність мети асоціації Конституції 1991 року.
46. Суд оцінив зміст положень статуту організації, та не погоджується із позицією уряду та національних судів країни, що організація декларує засоби досягнення мети, які можуть порушують демократичний порядок чи є недемократичними.
б) Твердження про суперечність мети Асоціації Конституції 1991 року.
47. Суд, оцінивши положення статуту асоціації, зокрема заявлену суперечність мети організації Конституції 1991 року у частині перетворення республіки на монархію, зазначив, що така форма правління як монархія також не суперечить демократичним устроям суспільства. Конституція 1879 року, яку мала намір пропагувати організація, також містить положення про демократичний устрій, передбачає розподіл влади, парламентську монархію, фундаментальні права людини.
48. Також не можна говорити про те, що «скасування» чи «відкриття» кордонів між Македонією та Болгарією може здійснюватися лише шляхом насильницької зміни територіального ладу, це може здійснюватися шляхом культурної та соціальної взаємодії.
51.Суд дійшов висновку, що така мета організації не є достатньою підставою для відмови у реєстрації.
 Твердження про «політичний» характер мети асоціації
52.У цій справ національні суди встановили, що мета організації (повернення конституції 1879 р. та монархії) є «політичними цілями», що відповідно до ст.12 Конституції можуть бути притаманні лише політичним партіям.
Суд встановлював оцінку терміну «політичний», що застосовується у статті 12 Конституції та тлумачився національними судами. У цій справі Суд встановив, що національні суд вважають, що виконання кампаній щодо зміни конституції та форми правління підпадають під визначення політичної діяльності.
56.Суд зазначив: якщо б асоціація у Болгарії, яка була зареєстрована як асоціація, хотіла брати участь у здобутті влади (справа Gorzelik and Others), вона була б повинна реєструватися як політична партія, виконувати обмеження, які стосуються фінансування, громадського контролю та прозорості діяльності партії. Асоціації відповідно до законів Болгарії не можуть брати участь у національних, місцевих чи на рівні Європи виборах. Політичні партії мають більші вимоги щодо реєстрації. Для їхнього заснування потрібно більше громадян.
Тому не має «соціальної потреби» вимагати від організацій, які слідують «політичній» меті, реєструватися як політичні партії.
57.Суд дійшов висновку, що заявлений «політичний» характер мети асоціації не є достатньою підставою для відмови у її реєстрації.
59. Отож Суд встановив, що відмова у реєстрації асоціації і втручання у реалізації права на об’єднання не може розглядатися як необхідна у демократичному суспільстві. Такі дії Суд розглядає як порушення статті 11 Конвенції.

Рішення Суду з прав людини

Суд встановив порушення статті 11 Конвенції про основні права та свободи людини.
Судом присуджено виплатити 1 085,50 Євро на відшкодування витрат на оплату праці і податки з неї адвоката заявника.
Проте Судом відмовлено у задоволенні клопотання про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 Євро, про що просив заявник. Суд, посилаючись на попередні рішення (Partidul Comunistilor (Nepeceristi) and Ungureanu, § 70; і Tsonev, § 70), зазначив, що достатньою компенсацією є визнання порушення статті 11 Конвенції.
Окрему думку щодо цієї справи також висловили два судді - Ms Tsatsa-Nikolovska та Mr Maruste.
Суддя Ms Tsatsa-Nikolovska висловила думку щодо того, що предметом спору не може стати частина 8 статуту (скасування кордонів між Болгарією та Македонією), оскільки заявник відмовився у апеляційній скарзі до національного суду від цього положення.
Суддя Mr Maruste в окремій думці висловив дві позиції. Перша стосувалася того, що законодавство Болгарії щодо реєстрації об’єднань громадян є недосконалим. Воно детально не визначає підстави, за яких організації може бути відмовлено органом влади у реєстрації. Тому органи влади мають велику можливість для розсуду і зловживання цим.
Друга теза стосувалась зв’язку свободи слова та права на об’єднання. У самому ж статуті, вважає суддя, закладені погляди організації, вони є реалізацією свободи слова. Він також зазначив, що встановити чи діяльність організації порушуватиме демократичний порядок можливо лише з оцінки реальної діяльності організації, а не абстрактно – під час реєстрації асоціації.
Переклад і огляд здійснено Товариством сприяння українсько-польській співпраці у галузі юридичної освіти і науки ©
Повний текст Рішення на сайті Європейського Суду з прав людини (доступний лише англійською мовою): http://www.echr.coe.int