Рекомендація Комітету міністрів держав-членів про правовий статус недержавних організацій у Європі
CM/Rec (2007)14
(Витяги)

1. Основні засади
1. Для цілей цієї рекомендації недержавні організації є добровільними самоврядними об’єднаннями чи організаціями, які створені для здійснення некомерційних завдань їх засновників чи членів. До їх числа входять також політичні партії.

2. Завдання
12. НДО повинні мати можливість вільно займатися дослідженнями, навчанням та просвітою з питань, які є предметом суспільних обговорень, незалежно від того, чи співпадає їхня позиція з політикою уряду чи потребує зміни законодавства.
14. НДО повинні мати можливість вільно займатися будь-якою законною економічною, господарською чи комерційною діяльністю для того, щоб підтримувати свою некомерційну діяльність, без будь-яких обов’язкових спеціальних дозволів, проте повинні дотримуватися всіх ліцензійних вимог, що ставля  до такої діяльності.

3. Створення і членство
а) Створення
16. Будь-яка особа, як фізична, так і юридична, як громадянин, так і негромадянин держави, чи група таких осіб повинна мати можливість вільно створювати НДО.
17. Двоє чи більше осіб повинні мати можливість створити НДО, яка заснована на членстві, але для того, щоб отримати юридичний статус, можна ставити вимогу про заснування більшою кількістю осіб за умови, що ця кількість не буде встановлюватися на такому рівні, що буде перешкоджати створенню НДО.
б) Статут
20. Вищим керівним органом НДО, яка є членською, повинні бути члени організації, і їх згода повинна бути необхідна для будь-якої зміни статуту. Для інших НДО таким керівним органом повинен бути той, що визначений у статуті.
в) Членство
24. Особи, які належать до НДО, не повинні підлягати будь-яким санкціям за їх членство у НДО. Це не виключає, що певне членство може бути несумісним з тією чи іншою професійною діяльністю.

4. Юридичний статус
28. Положення, за якими набувається статус юридичної особи, повинні, коли такий статус не набувається автоматично з моменту створення НДО, бути сформульовані об’єктивно, їх застосування не повинно залежати від  угляду органів влади.
29. Правила отримання статусу юридичної особи повинні бути оприлюднені, а процес повинен бути простим для розуміння та виконання.
31. Заява членської НДО повинна включати тільки її статут, адресу та імена засновників, директорів, членів правління  та юридичних представників.
33. За оформлення заявки на реєстрацію юридичної особи може сплачуватися збір, проте його сума не повинна бути такою, що не сприятиме реєстрації.
34. У реєстрації юридичної особи може бути відмовлено тільки тоді, коли не було подано усі чітко передбачені документи, застосоване найменування, що вводить в оману, чи найменування, яке не дуже відрізняється від найменування іншої юридичної особи чи імені фізичної особи у державі, чи у статуті передбачено завдання, які явно не є сумісні із вимогами у демократичному суспільстві.
35. Оцінка прийнятності завдань НДО, що звертається із заявою про реєстрацію юридичної особи, повинна здійснюватися на основі поваги до розуміння політичного плюралізму, і  не повинна бути упередженою.
36. Орган реєстрації повинен діяти незалежно і неупереджено. У нього повинен бути персонал у чисельності  і із кваліфікацією, що є достатнім для виконання функції реєстрації.
37. Прийняття рішення про реєстрацію повинне здійснюватися у розумний строк.
38. Усі рішення повинні повідомлятися заявнику, а відмова повинна містити виклад причин у письмовій формі, і може бути оскаржена у незалежному і неупередженому суді.
39. Рішення про право НДО на пільги фінансового та іншого характеру повинне прийматися незалежно від отримання статусу юридичної особи, і бажано, щоб воно приймалося іншим органом.
40. Відомості про реєстрацію НДО як юридичної особи у тих випадках, коли автоматично це не є наслідком створення НДО, повинні бути доступними громадськості.
41. НДО не повинна ставитися вимога про періодичне поновлення реєстрації юридичної особи.

Філії та необхідність змін у статуті
42. Для створення філій у цій країні, так і інших (за умови дотримання п. 45) країнах, від НДО не повинен вимагатися дозвіл.
43. Від НДО не повинне вимагатися схвалення будь-яким державним органом подальших змін до статуту, якщо тільки зміни не стосуються її назви та завдань. Таке схвалення повинне здійснюватися за тими ж процедурами, як і отримання статусу юридичної особи, проте за таких змін від НДО не повинно вимагатися створення нової організації.

Ліквідація юридичної особи
44. Юридична особа НДО може бути ліквідована лише у результаті добровільного волевиявлення її членів – або дій керівництва нечленської НДО, або у разі банкрутства, довготривалої відсутності діяльності чи важких правопорушень.

Іноземні НДО
45. Немає  суперечності застосування положень Конвенції №124 щодо тих держав, які ратифікували цю конвенцію, проте від іноземних НДО може вимагатися отримання дозволу на діяльність у приймаючій державі шляхом, який відповідає положенням п. 28-31, 39 цієї Конвенції.

5. Управління
46. Особи, які відповідальні за управління членської НДО, повинні обиратися чи призначатися вищим керівним органом чи органом, якому делегуються функції управління.
49. До НДО не повинні застосовуватися будь-які особливі обмеження на наявність у її керівництві працівників, які не є громадянами держави.

6. Залучення фінансових засобів, майна і державна підтримка
50. НДО повинна мати право просити і отримувати фінансування –  пожертвування у грошовій чи натуральній формі – не лише від державних органів  у своїй країні, але також від донорів і інших державних чи недержавних установ, вона зобов’язана дотримуватися при цьому тільки загального законодавства, яке відноситься до митних правил, іноземної валюти та відмивання грошей, а також фінансування виборів та політичних партій.
51. НДО як юридична особа повинна мати доступ до банківських послуг.
55. НДО як юридична особа може використовувати своє майно для оплати роботи працівників, а також може компенсувати розумні витрати своїх працівників та волонтерів, які вони мали при виконанні її доручень.
56. НДО як юридична особа може визначити правонаступника, що отримує її майно у випадку її ліквідації, але за умови виконання всіх інших зобов’язань і дотримання всіх прав її донорів на повернення коштів.
57. НДО повинна отримувати допомогу у реалізації своїх завдань за рахунок державного фінансування і інших форм підтримки, таких як звільнення від податку на прибуток та інших податків  чи податків на членські внески, грошові кошти і товари, отримані від донорів чи державних чи міжнародних установ, доходи від інвестицій, передання в оренду, гонорарів, економічної діяльності, майнових угод, а також сприяння пожертвуванням шляхом виключення їх із бази обкладання податком  чи надання кредитів.
58. Інші форми державної підтримки діяльності НДО повинні бути зрозумілими та об’єктивними.

7. Підзвітність
Прозорість діяльності
62. НДО, що отримує державну допомогу, може бути зобов’язана щороку подавати звіт про свої витрати та опис діяльності у відповідний наглядовий орган.
63. НДО, що отримує державну допомогу, може бути зобов’язана повідомляти про те, яку частину своїх коштів вона використала на адміністративні витрати.
64. Усі звіти повинні подаватися із дотриманням прав донорів, отримувачів та працівників, а також права на конфіденційність, визначену законом.
66. Іноземні НДО можуть підпорядковуватися вимогам пунктів 62-65 цієї рекомендації лише щодо діяльності у цій державі.

Нагляд
67. Діяльність НДО вважається законною за відсутності доведеності іншого.
68. Від НДО можна вимагати подати дані про її бухгалтерський облік, документи та діяльність для перевірки наглядовим органом, якщо НДО не виконала вимог щодо звітності  чи є розумні підстави підозрювати вчинення НДО у минулому правопорушення чи про підготовку правопорушення.
70. Не повинно здійснюватися жодне втручання у діяльність НДО, якщо не встановлений факт вагомого порушення правових вимог, які стосуються НДО, і якщо відсутніми є розумні підстави вважати, що готується таке порушення.
72. У більшості випадків належною санкцією щодо НДО за порушення правових вимог, включно із тими, які стосуються процедури набуття статусу юридичної особи, повинна бути проста вимога виправити порушення та/чи  накладення адміністративного, цивільного чи кримінального покарання  на організацію чи окремих осіб, які відповідальні за порушення. Відповідальність повинна відповідати чинному законодавству і співрозмірною із порушенням.
74. Ліквідація НДО чи у випадку іноземної НДО, відміна дозволу на її діяльність, може здійснюватися лише за рішенням суду за умови переконливих доказів наявності підстав, передбачених у пунктах 44 і 45 цієї рекомендації. Щодо такого рішення повинна бути можливість його оспорити.

8. Участь у прийнятті рішень
76. Державні та квазі-державних механізмах всіх рівнів повинні забезпечити ефективну участь НДО без дискримінації у діалозі та консультаціях за завданнями та рішеннями у сфері державної політики.
77. З НДО повинні проводитися консультації при підготовці  проектів первинного та вторинного законодавства, яке відображається на їх статуті, фінансуванні чи сферах діяльності.

Рекомендація прийнята Комітетом Міністрів 10 жовтня 2007 року.