nashe pravo
/ ГоловнаКримінальне право і процесСереда, 13 Грудня 2017  
швидкий перехід
сервіс
партнери

Значення соціально-економічного становища сім’ї у структурі причин та умов злочинності неповнолітніх в Україні

Ю. Абросімова 01.03.2004, 13:01

Якщо говорити про поведінку неповнолітніх, зокрема і протиправну, то її детермінує комплекс процесів та явищ економічного, політичного, етико-виховного, демографічного, соціально-психологічного характеру, що відбуваються у нашому суспільстві. Усі ці процеси у загальних формах визначають умови життя у суспільстві та відповідно коригують здійснення навчального та виховного процесів з неповнолітніми, впливають на формування їх особистості. У цьому комплексі соціальних факторів важливе значення мають фактори соціально-економічного характеру. Саме вони створюють матеріальні передумови для тих соціальних інституцій, діяльність яких пов’язана з навчанням, вихованням та формуванням особистості неповнолітнього.

 

Однак протягом останнього десятиріччя в Україні відбулося значне загострення соціально-економічних протиріч, що, безумовно, негативно впливає на формування неповнолітніх. До них можна віднести: значне соціальне розшарування населення за рівнем матеріального забезпечення; порушення принципів справедливості в оплаті праці, споживання, розподілу матеріальних благ; істотні відмінності у характері та змісті навчання, виховання та праця окремих груп дітей та підлітків, які залежать від сьогоднішнього статусу та матеріального становища батьків; процеси, пов’язані зі зменшенням позитивної соціальної ролі сім’ї, що супроводжуються істотними змінами у традиційному ставленні до виховання неповнолітніх; протиріччя між суб’єктивним бажанням неповнолітніх до певної матеріальної самостійності та об’єктивним звуженням її меж окремими інститутами соціалізації, в першу чергу – можливостями сім’ї; протиріччя між духовними та особливо матеріальними потребами неповнолітніх та реальними можливостями їх задоволення; недостатнє ресурсне та кадрове забезпечення сфери життєдіяльності суспільства, що сприяє проведенню цілеспрямованої діяльності у вихованні неповнолітніх тощо. Ці та інші фактори загалом визначають умови життя у суспільстві, але при певних умовах детермінують такі негативні явища, як підвищення рівня захворюваності, смертності дітей та підлітків, розлучення та розпад сімей, проституція, наркоманія, злочинність загалом, які входять у комплекс соціальних факторів, що обумовлюють правопорушення та інші відхилення у поведінці неповнолітніх.

 

Найважливішою соціальною інституцією у структурі суб’єктів соціального впливу на неповнолітнього є його сім’я. Соціально-економічне благополуччя сім’ї є однією з основних передумов фізіологічного та морально-етичного формування неповнолітнього. Сімейне неблагополуччя є однією з основних причин, що визначають як стан, так і характер злочинності неповнолітніх в Україні. До передумов сімейного неблагополуччя можна віднести: складні матеріально-побутові умови життя, поганий стан здоров’я батьків, їх низький культурно-освітній рівень тощо.

 

У даний час сім’я відчуває значні труднощі у своїй життєдіяльності, викликані, перш за все, кризою в економіці країни. Протягом останнього десятиріччя у більшості сімей в Україні відбулося значне падіння реальних доходів. За період реформ рівень життя населення загалом знизився приблизно на 40 %. За рівнем соціального захисту громадян України відкинуто на декілька десятиліть назад. Реальні доходи населення знизились приблизно в два рази. Розрив у матеріальному плані між багатими та бідними збільшився до 15–20 раз. Падіння середнього прожиткового рівня, за низького стандарту життя, що склався в Україні до проведення реформ, майже автоматично викликало зростання абсолютної бідності – становище, при якому різні соціальні групи громадян опинилися у такому стані, коли вони не здатні забезпечити належні умови життя своїм дітям та іншим непрацездатним членам сім’ї.

 

Сьогодні до 40 % усіх дітей живуть у бідних сім’ях. Бідна сім’я перестала бути для дітей сховищем від соціальних катаклізмів. У таких сім’ях частіше панує невпевненість у завтрашньому дні; спостерігається процес зменшення людських цінностей у дітей та батьків, які не здатні забезпечити дітям належні умови життя, і це веде до подальшого зростання безпритульності. На сьогодні чисельність населення з доходами нижче прожиткового мінімуму становить близько 40 %. Значно подорожчали продукти харчування, які є необхідними для нормального розвитку дітей. Як наслідок – це може призвести до подальшого збільшення кількості дітей з низьким рівнем розумового та фізичного розвитку.

 

Додатковим соціально-економічним фактором ризику для збереження сім’ї та забезпечення належного розвитку дітей є безробіття батьків. За офіційними даними, в Україні рівень безробіття сягає 6 %, а фактично він становить близько 18 %. Матеріальні труднощі у таких сім’ях частіше, ніж у сім’ях забезпечених, формують у неповнолітніх заздрощі, жадібність, хитрість, егоїзм і, як наслідок, бажання протиправного збагачення. У підлітків виникає відчуття власної "неповноцінності", підвищений інтерес до своїх переживань, що призводить до зневажливого або навіть відверто недоброзичливого ставлення до оточення, бажання зняти напругу дозвіллям, у тому числі й в асоціальній неформальній групі.

 

Тож негативні соціальні процеси демографічного та економічного характеру, які супроводжують реформи, що проводяться в Україні, перш за все суттєво послабили соціально значущу роль сім’ї як соціального інституту, який може та повинен надійно і послідовно піклуватися про життя, здоров’я дітей та підлітків, забезпечуючи їх розумовий та морально-етичний розвиток у суспільстві.


версія для друку   |  обговорити у форумі   |  відгуки і пропозиції
/ Головна / Кримінальне право і процес /
Copyright © 2006 Юриспруденція
Всі права застережено.
Ідея та концепція: Юриспруденція

Розробка сайту:  бiбlos.com.ua 
Якщо інше не зазначено в самих публікаціях, всі права на них (статті, дослідження, інформаційні та наукові повідомлення тощо) належать відповідним авторам і охороняються у відповідності з чинним законодавством України. Передруки та цитування вітаються за умови гіперпосилання .