САДОВИЙ=БУНЯК
/ ГоловнаСудова практикаРішення у кримінальних справах П'ятниця, 19 Жовтня 2007  
швидкий перехід
сервіс

Порушення порядку пред’явлення цивільного позову і невмотивоване вирішення його судом першої та апеляційної інстанцій потягло скасування судових рішень у відповідній частині

04.03.2005, 14:02

Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
від 23 грудня 2004 р.
(в и т я г)

Вироком Джанкойського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2003 р. Р. засуджено за ч. 1 ст. 122 КК на один рік позбавлення волі і на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого С. на відшкодування матеріальної шкоди 100 грн., моральної — 500 грн.

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, розглянувши справу за апеляцією прокурора, ухвалою від 4 березня 2004 р. вирок місцевого суду в частині задоволення цивільного позову скасував і постановив збільшити розмір відшкодування заподіяної потерпілому матеріальної та моральної шкоди (не розмежовуючи) до 2 тис. 500 грн.

Як визнав суд, Р. 28 жовтня 2000 р., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у приміщенні кафе, під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних стосунків, декілька разів ударив С. руками й ногами в різні частини тіла, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження з тривалим розладом здоров’я.

Засуджений Р. у касаційній скарзі просив скасувати судові рішення в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди як необгрунтовані.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що скарга має бути задоволена частково з таких підстав.

Правильність висновків суду щодо фактичних обставин справи, доведеності винності Р. у вчиненому злочині сумнівів не викликає і засудженим не оспорюється. Проте, вирішуючи питання про відшкодування заподіяної потерпілому моральної і матеріальної шкоди, суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги кримінально-процесуального закону. Так, місцевий суд, частково задовольняючи вимоги потерпілого, не витребував у нього всі необхідні документи на підтвердження заявленого ним цивільного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК цивільний позов із обгрунтуванням вимог може бути пред’явлений під час як досудового слідства та дізнання, так і судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Як убачається з матеріалів справи, С. вперше заявив про заподіяну йому матеріальну шкоду на суму 267 грн. під час допиту його як потерпілого 30 листопада 2000 р., але жодних доказів на обгрунтування своїх вимог не надав.

Згідно з протоколом судового засідання судове слідство було розпочато 7 травня 2003 р. Позовна заява про відшкодування моральної та матеріальної шкоди була подана до суду 15 серпня 2003 р., і також без належного обгрунтування й відповідних документів. 24 грудня того ж року потерпілий доповнив позовну заяву додатковими вимогами матеріального характеру.

Суд першої інстанції, врахувавши дані, що містяться у квитанції про надання потерпілому юридичної допомоги, стягнув на його користь із засудженого 100 грн. і, нічим не мотивувавши, частково задовольнив вимоги С. про відшкодування моральної шкоди — у розмірі 500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 КПК суд обов’язково мав викласти у мотивувальній частині вироку підстави для задоволення цивільного позову, а також навести розрахунки сум, що підлягають стягненню. Проте він цих вимог закону не виконав.

Згідно зі ст. 365 КПК апеляційний суд повинен перевірити законність вироку в межах поданих апеляцій.

Апеляційний суд, не розглянувши апеляцію прокурора по суті, обмежився посиланням в ухвалі на те, що місцевий суд не вмотивував зменшення суми на відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Скасовуючи вирок у частині задоволення цивільного позову і збільшуючи цю суму до 2 тис. 500 грн., апеляційний суд також не вмотивував свого рішення.

Визнавши, що суд першої інстанції належним чином не перевірив обгрунтованість позовних вимог і неправильно визначив розмір відшкодування заподіяної шкоди, апеляційний суд на порушення вимог кримінально-процесуального закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постановах від 31 березня 1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» та від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (обидві — з наступними змінами), стягнув із засудженого нічим не підтверджену суму і таким чином припустився грубої помилки.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд має право внести у вирок зміни щодо відшкодування шкоди, в тому числі збільшити його розмір, якщо для цього не потрібно збирати й додатково перевіряти докази і якщо обставини справи в частині заподіяння шкоди правильно встановлені судом першої інстанції.

Апеляційний суд цих вимог не виконав і, крім того, залишив поза увагою доводи, наведені в апеляційному поданні прокурора.

Оскільки для повного, об’єктивного і правильного вирішення справи щодо Р. у частині цивільного позову необхідно зібрати й дослідити певні документи та докази, надати можливість потерпілому обгрунтувати його вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, цю справу необхідно направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.

З урахуванням викладеного колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційну скаргу засудженого Р. задовольнила частково: вирок Джанкойського районного суду від 26 грудня 2003 р. та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 березня 2004 р. у частині вирішення цивільного позову скасувала і справу в цій частині направила на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.


версія для друку   |  обговорити у форумі   |  відгуки і пропозиції
/ Головна / Судова практика / Рішення у кримінальних справах /
Copyright © 2006 Ярослав ЖУКРОВСЬКИЙ
Всі права застережено.
Ідея та концепція - Юриспруденція он-лайн

Розробка сайту:  бiбlos.com.ua 
Якщо інше не зазначено в самих публікаціях, всі права на них (статті, дослідження, інформаційні та наукові повідомлення тощо) належать відповідним авторам і охороняються у відповідності з чинним законодавством України. Передруки та цитування вітаються за умови гіперпосилання .