nashe pravo
/ ГоловнаАрхів матеріалівЧетвер, 21 Вересня 2017  
розділи
швидкий перехід
сервіс
партнери

Хто постраждає, якщо ви купите людину?

Роксоляна Гера, [email protected] 26.02.2003, 18:06

Торгівля людьми є суспільно небезпечним винним та кримінально караним діянням, передбаченим нормою ст. 149 Кримінального кодексу України.

Суспільну небезпеку явища торгівлі людьми можна умовно розглядати в двох аспектах, - по-перше, його вплив на загальну громадську думку, а по-друге, - негативний вплив явища торгівлі людей та вже викривленої громадської думки на цільові групи осіб, - потенційних жертв та потенційних злочинців.

При становленні загальної громадської думки з приводу того чи іншого явища основоположними можна вважати наступні фактори, - загальна людська мораль, конкретні суспільні обставини, певні умови життя. Якщо деталізувати дане визначення, то можна сказати, що при формуванні сучасної громадської думки відбувається синтез традиційних (загальноморальних) та світоглядних принципів домінуючої частини даного суспільства. Так як традиційні принципи залишаються практично незмінними, негативного впливу завдається в першу чергу світогляду підліткових груп та молоді. Громадська думка, що формується, вже зараз є значно викривленою по відношенню до традиційних уявлень. Не торкаючись причин та умов вчинення даного злочину, попередню тезу можна частково проілюструвати даними соціологічного дослідження, проведеного НГО „Ла Страда - Україна”, - 15% жінок, що були вивезені (фактично продані) за кордон, і змушені там займатися проституцією, усвідомлювали ще до виїзу якою діяльністю їм доведеться займатися, 40% - точно не усвідомлювали, але були готові займатися будь-якою діяльністю, і лише 25% були впевненні, що будуть працювати легально. Це свідчить про те, що понад 55 % жінок свідомо стають жертвами злочину, а також і про те, що більше половини жіночого населення, що становлять потенційну групу ризику, позитивно або нейтрально ставляться до існування такого явища, як торгівля людьми. Безумовно, цей факт є чинником, що виховує лояльне (байдуже) ставлення до проблеми торгівлі живим товаром у суспільстві, і стає на перешкоді розкриття цих злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Таким чином, відбувається посягання на декларовані Конституцією України принципи про найвищу соціальну цінніність держави, - людину, її життя та здоров’я, честь та гідність, недоторканість та безпеку (ст. 3). Наведені факти свідчать про заниження цінності людини, як особистості, і вона розглядається як засіб виробництва. Проблемою, що випливає з нівелювання негативності явища торгівлі людьми є також те, що у суспільстві (найперше у групах ризику) відбувається поширення двох основних світоглядних установок, притаманних суспільствам з нейтральним ставленням до торгівлі людьми – перша – людина ототожнюється з річчю, тобто визнається предметом, з усіма його атрибутами, і друга – визнається неповноцінність одних людей перед іншими за соціальними, віковими, статевими та іншими критеріями. Фактично кваліфікація даного злочину відбувається за аналогією з купівлею-продажем в цивільному праві, де людина виступає предметом договору, практично річчю. Предметом договору при купівлі-продажу людини може бути навіть не стільки людина, як істота, але і її органи, тканини, що використовуються для незаконної трансплантації.

Наслідками існування такої викривленої громадської думки стає таке ж нейтральне ставлення до негативних супровідних явищ – втрата родинних зв’язків, зміна системи ціностей та приоріетів, де мораль та традиції відходять на нижчі позиції, а також, своєрідне „звикання” суспільства до зростання кількості суїцидів, проявів агресії та жорстокості, поступове „молодшання” проституції, депресивних синдромів та знищення генофонду нації, так як жертвами торгівлі людьми, як правило, стають стають фізично сильні, добре розвинуті особи.

Щодо другого аспекту впливу наслідків розглядуваного злочину, - впливу явища торгівлі людьми на цільові категорії осіб, то найперше варто розділити осіб, що зазнають цього впливу на умовні категорії.

Першою з них можна виділити осіб, що вчиняють цей злочин, як правило, членів організованих злочинних груп з чітким розподілом ролей. Суб’єктивна сторона цього злочину визначається як прямий умисел, тобто такі дії в уявленні винної особи (осіб) є певним видом „підприємницької діяльності”, „торгівлі”, що пояснюється вищенаведеними установками свідомості про можливість ототожнення людини з річчю, предметом договору. Свідомість такої особи вже є травмована, і виправити таке бачення нею інших людських істот, на мій погляд, дуже важко, якщо взагалі можливо. Таким чином, особа, що вчиняє цей злочин виражає позицію власної зверхності над загально людськими цінностями та принципами, а також своїми діями у вигляді вербування, підкупу, схилення до співучасті пропагує та призвичаює ширше коло осіб до такої світогляної позиції.

Другою категорією осіб, що зазнають негативного впливу наслідків цього злочину можна назвати безпосередніх та опосередкованих жертв торгівлі людьми. До безпосередніх жертв відносимо тих осіб, шкоду яким було завдано незаконною їх передачею третім особам, а також подальшою їх експлуатацією, чи втягненням у злочинну діяльність. В залежності від мети продажу, тобто від сфери використання жертв незаконної передачі, віку, статі, потерпілих, безпосередньою шкодою буде визначатися фізичне каліцтво, виснаження, смерть потерпілих осіб, але завжди ці наслідки будуть супроводжуватися моральними, психологічними травмами. Це в першу чергу, усвідомлення людиною власної „неповноцінності”, ототожненості з річчю, приниження особистої гідності. Потім це часто стає причиною кризових депресивних станів, схильності до вчинення суїциду, а у неповнолітніх жертв, наслідки проявляються, як неналежний розвиток сосбистості, дефіцит освіти, а також відсутність моральних засад. За даними МВС України, останнім часом прослідковується тенденція зміни психології жертв торгівлі людьми, зокрема у жінок, що були примушені займатися проституцією, - з психології жертви на психологію злочинця, - серед потерпілих, яким вдалося звільнитися спостерігається бажання розпочинати власне вербування та продаж людей в країну їх перебування. Окрім того, психологічний погляд жертв експлуатації, яким вдалося заробити навіть незначну суму грошей, на вчинені проти них злочини значно змінився, і прослідковується інша тенденція, а саме, значна частина цих осіб призвичаюється до власної соціальної ролі в суспільстві (навіть якщо це роль „речі”), і продовжує виконувати ту ж, нав’язану їй діяльність. Щодо опосередкованих жертв торгівлі людьми, то до них доцільним буде віднести членів сімей, родин, близьке оточення бепосередніх жертв. Вплив на цю, часто зовсім не захищену категорію людей відбувається якраз як наслідок завдання шкоди безпосереднім потерпілим від цього злочину особам. Як явище, такий вплив проявляється у вигляді залишення дітей без батьківської опіки, вихованні у них усвідомлення того, що блиькі їм люди можуть виступати у ролі речі, травмування свідомості неповнолітніх втягненням їх у злочинну діяльність. Більш абстрактними, але не менш актуальними впливами на ці категорії осіб є також формування сприятливих умов для моральної деградації, відчуженості особистості, зруйнуванні родинних традицій, а з ними і моральних засад в окремої особи та в їх сукупності загалом.

Розглянутий в даній статті негативний вплив торгівлі людьми на громадську спільноту та окремі її категорії є лише спробою визначення та систематизації суспільної небезпеки даного злочину. Тут розглянуто лише наслідки вже існуючого негативного явища, що, можливо, є лише початком для визначення безпосередніх причин його виникнення та практичних дій для їх ліквідації і запобігання повторної появи.

 

Так як спілкування в режимі авторської колонки це теж своєрідний діалог, - слово за вами, надсилайте свої враження, пропозиції та запитання на адресу

[email protected]


версія для друку   |  обговорити у форумі   |  відгуки і пропозиції
/ Головна / Архів матеріалів /
Copyright © 2006 Юриспруденція
Всі права застережено.
Ідея та концепція: Юриспруденція

Розробка сайту:  бiбlos.com.ua 
Якщо інше не зазначено в самих публікаціях, всі права на них (статті, дослідження, інформаційні та наукові повідомлення тощо) належать відповідним авторам і охороняються у відповідності з чинним законодавством України. Передруки та цитування вітаються за умови гіперпосилання .