nashe pravo
/ ГоловнаАрхів матеріалівПонеділок, 20 Листопада 2017  
розділи
швидкий перехід
сервіс
партнери

Сучасні інтеграційні європейські процеси в галузі освіти: “Сорбонсько - Болонський процес”

Р.А. Петров, к.ю.н., доцент кафедри конституційного та міжнародного права Донецького національного університету, докторант Лондонського університету 28.09.2004, 14:02

Процес європейської інтеграції не повинен обмежуватися виключно адаптацією національного законодавства до стандартів ЄС чи лібералізацією внутрішнього ринку, а має охоплювати всі дії, спрямовані на входження України до Європейського економічного, політичного, правового, наукового та культурного простору.

 

Підготовка фахівців з права ЄС є важливою складовою цього процесу. Проте викладання права ЄС не може обмежуватися тільки розробкою курсів, програм та методик, а повинне враховувати сучасні інтеграційні європейські процеси в галузі освіти. Україна повинна не доганяти, а йти в ногу з провідними країнами Європи. Таким чином, необхідно звернути особливу увагу на Сорбонсько-Болонський процес у галузі вищої освіти в Європі.

 

На жаль, в Україні не проводилось самостійних досліджень з цього питання. Аналізу ж впливу Сорбонсько-Болонського процесу на юридичну освіту в Україні немає взагалі. Проте, Сорбонсько-Болонський процес є предметом ретельного вивчення фахівців з вищої освіти в деяких державах пострадянського простору. Зокрема, Сорбонсько-Болонський процес вже було обговорено на VII З’їзді Російської Спілки ректорів та Наради з проблем розвитку багаторівневої системи підготовки спеціалістів в Російської Федерації у 2002 р. За підсумками цих зустрічей було проголошено новий курс уряду Російської Федерації, спрямований на послідовне зближення цілей та механізмів Сорбонсько-Болонського процесу з модернізацією російської вищої школи.

 

Сорбонсько-Болонський процес виходить за межі Європи та стає частиною процесу глобалізації не тільки вищої освіти, а й вищої юридичної освіти. Наприклад члени Європейської асоціації юридичних факультетів пропонують розпочати процес створення „єдиного європейського простору юридичної освіти”, що має передбачати уніфіковані правила здійснення юридичної практики в країнах Європи. На загальній конференції членів Європейської асоціації юридичних факультетів в м. Бірмінгем (Велика Британія) у лютому 2003 р. було наголошено на необхідності уніфікації програм навчання рівнів бакалавр/магістр в юридичних факультетах країн Європи. Учасники конференції запропонували зорієнтувати навчальні програми з отримання кваліфікації бакалавра на вивчення національного права, а навчальні програми з отримання кваліфікації магістра на вивчення засад міжнародного, порівняльного та європейського права. На жаль, представники українських навчальних закладів, що надають вищу юридичну освіту, не беруть активної участі в обговоренні Сорбонсько-Болонського процесу. Тому важливим є усвідомлення цілей і завдань Сорбонсько-Болонського процесу, дослідження (або вивчення) його можливого впливу на реформу юридичної освіти в Україні, що і становить головну мету цієї статті.

 

Під так званим “Сорбонсько-Болонським процесом” розуміються зусилля країн - членів ЄС та інших країн європейського континенту, спрямовані на створення європейського простору вищої освіти. Нормативну базу  Сорбонсько-Болонського процесу складають два документи: Cорбонська Декларація від 25 травня 1998 р. “Про гармонізацію європейської системи вищої освіти”, яка підписана міністрами освіти Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії, та Болонська Декларація міністрів освіти європейських держав від 19 червня 1999 р., яку підписано 29 міністрами освіти європейських країн.

 

Cорбонська Декларація передбачає створення відкритого простору європейської освіти з повагою до національних різноманіть Сторін Декларації. Цей процес вимагає тривалих зусиль, спрямованих на подолання бар’єрів з метою розвитку такої системи викладання та навчання, що значно поліпшує мобільність та ще тіснішу співпрацю науковців та освітян в Європі. У Декларації зазначається про обов’язкове визнання двох етапів навчання: додипломного та післядипломного; пропонується використання уніфікованої системи кредитів з метою отримання громадянами ЄС вищої освіти в будь-який час протягом всього життя в різних університетах Європи. В Декларації підкреслюється необхідність досконалого володіння іноземними мовами випускниками вищих навчальних закладів, використання нових інформаційних технологій під час навчання в країнах Європи. Стверджується, що під час післядипломного навчання пріоритет повинен надаватись здійсненню наукових досліджень та самостійної роботи. Для функціонування європейського простору вищої освіти необхідно, щоб студенти навчались не менше одного семестру в іншому університеті Європи, та були створені умови для мобільності викладачів та дослідників в межах Європи. Сорбонська Декларація проголошує необхідність ратифікувати Лісабонську конвенцію про визнання академічних кваліфікацій в Європі 1997 р. та сприяти використанню режиму визнання професійних кваліфікацій за правом ЄС. Сторони Сорбонської Декларації визнають, що потрібно надати поштовх поступовій гармонізації системи ступенів та етапів навчання через посилення існуючого досвіду країн Європи, впровадження спільних дипломів, здійснення пілотних ініціатив та підтримання постійного діалогу із зацікавленими в цьому процесі.

 

Цілі та завдання Сорбонської Декларації отримали логічне продовження та підтримку в Болонській Декларації від 19 червня 1999 р., що підписана 29 міністрами освіти європейських країн. У Болонській Декларації проголошується важливість координації політик щодо вищої освіти країн європейського континенту (як-от спільна розробка навчальних курсів, академічне партнерство, запровадження програм обміну студентів та інше). Цей процес спрямовано на реформування системи вищої освіти з метою всеохоплюючої гармонізації вищої освіти на європейському рівні на добровільних засадах та з повагою національних різноманіть Сторін. Проголошується, що термін створення Європейського простору вищої освіти - 2010 рік. До особливих цілей Декларації можна віднести: 1) прийняття спільної системи порівняння та визнання освітніх кваліфікацій та наукових ступенів, впровадження уніфікованого Додатка до диплому про вищу освіту, 2) введення двох етапів навчання - додипломного (не менше 3 років), післядипломного (1-2 роки магістерської програми та 3 роки докторантури), 3) впровадження розробленої інститутами ЄС системи трансферних кредитів European Credit Transfer System (ECTS), 4) прийняття європейського стандарту оцінки знань та якості навчання (запровадження уніфікованих критеріїв, методів оцінки), 5) подолання перешкод, що заважають вільному руху студентів, стажерів, вчителів, дослідників, викладачів, менеджерів у галузі освіти.

 

Сучасний стан розробки навчальних дисциплін з права ЄС та реформа юридичної освіти в Україні взагалі вимагає врахування цілей та завдань Сорбонсько-Болонського процесу, незважаючи на те, що Україна офіційно не бере участі в цьому процесі. Уявляється, що таку думку поділяє і уряд України. Міністр освіти України Василь Кремень неодноразово наголошував на “європеїзації” української вищої освіти. Проте така “європеїзація” не може відбуватись тільки зверху, але вимагає також ініціативи науковців та освітян України.

 

Серед таких заходів, що сприяють “європеїзації” юридичної освіти в Україні, може бути наближення навчальних програм за спеціальністю “Правознавство” та “Міжнародне право” до загальноприйнятих стандартів європейської юридичної освіти, як-от введення навчальних курсів загальноєвропейського характеру в перелік обов’язкових (порівняльне право, фундаментальні права людини, міжнародне торговельне право, право Ради Європи, право ЄС). Безумовно, це сприяє вихованню фахівців з широким кругозором. Студенти-правники мають бути знайомі з історією та правовими традиціями країн Європи для того, щоб вміти використовувати загальні принципи держав-членів ЄС у юридичній практиці. Це і буде першим кроком до успішної адаптації законодавства України до правових стандартів ЄС.

 

Необхідно чітко закріпити та визначити зміст та вимоги додипломного та післядипломного етапів вищої юридичної освіти в Україні. Болонська Декларація передбачає, що навчальні програми для спеціалістів та магістрів повинні мати різний зміст та наповнення курсами. Чекає вирішення питання реформи наукових ступенів згідно із загальноєвропейським досвідом, взаємне визнання наукових ступенів, отриманих за кордоном та в Україні. Потрібно докласти спільних зусиль для створення окремої фахової спеціальності “Європейське право”, для захисту кандидатських та докторських дисертацій, що значно сприятиме проведенню досліджень в галузі права ЄС.

 

Успіх реформи юридичного навчання передбачає впровадження сучасних стандартів оцінки знань студентів (зовнішній екзаменатор, проведення змагань, конкурсів, широке використання Інтернету в навчальному процесі, впровадження дистанційного навчання) та апробацію кредитної системи, еквівалентної системі ECTS. За системою ECTS кожна навчальна дисципліна оцінюється в кредитах, які визначають співвідношення кількості витрат на курс відносно до витрат на навчальний рік (лекції, практичні заняття, семінари, курсові та дипломні проекти, інші письмові роботи, самостійна робота студентів). За системою ECTS навчальний рік оцінюється в 60 кредитів. Для того, щоб отримати кредити у кінці навчального семестру чи року, студент повинен успішно скласти іспити та бути переведеним на наступний рівень навчання. Перехід на кредитну систему сприятиме прозорості української вищої освіти за кордоном та допоможе студентам та фахівцям, які отримали диплом про вищу освіту, працювати, продовжувати навчання та здійснювати дослідження у Європі.

 

Для цього буде логічним затвердити єдиний додаток до диплому про вищу освіту згідно з європейськими стандартами, який має заповнюватися іноземною мовою з перерахуванням навчальних курсів у кредити за системою ECTS. Наявність такого додатку значно полегшить шанси українських студентів на визнання здобутої освіти за кордоном.

 

Запропоновані заходи неможливо втілити в життя без створення постійно діючих структур - форумів освітян-правників, яким є Асоціація правників України та може стати українське відділення Асоціації європейських досліджень.[1] Активна співпраця та участь українських освітян та науковців у діяльності подібних професійних утворень буде сприяти консолідації зусиль, спрямованих на досягнення цілей та завдань Сорбонсько-Болонського процесу в Україні.



[1] Повну інформацію про Асоціацію європейських досліджень можна отримати на www.ecsanet.org. Подібні асоціації діють в країнах-членах ЄС, третіх країнах, включаючи наших сусідів (Росія, Білорусь) та обєднують юристів, істориків, політологів, зацікавлених у дослідженні європейських інтеграційних процесів.


версія для друку   |  обговорити у форумі   |  відгуки і пропозиції
/ Головна / Архів матеріалів /
Copyright © 2006 Юриспруденція
Всі права застережено.
Ідея та концепція: Юриспруденція

Розробка сайту:  бiбlos.com.ua 
Якщо інше не зазначено в самих публікаціях, всі права на них (статті, дослідження, інформаційні та наукові повідомлення тощо) належать відповідним авторам і охороняються у відповідності з чинним законодавством України. Передруки та цитування вітаються за умови гіперпосилання .