/ Головна Середа, 06 Липня 2016  
розділи
швидкий перехід
сервіс

До питання про взаємозв’язок економічної злочинності та корупції

Андрій Бойко 18.05.2004, 10:10

Однією з особливостей економічної злочинності в Україні є її безпосередній взаємозв’язок із корупцією. Адже саме через високий рівень корупції економічна злочинність набула таких масштабів, що її вплив став відчутний на політичний розвиток країни, механізми формування громадянського суспільства та стан і структуру економіки країни у майбутньому.

 

Корупція як явище тією чи іншою мірою притаманна всім державам. Варто відзначити, що її рівень залежить від традицій, культури, різноманітності економічних умов і політичних систем. Тому там, де державні службовці, наділені розпорядчими повноваженнями в механізмі регулювання та контролю за господарською діяльністю і мають простір для прийняття рішень на свій розсуд, завжди існує підґрунтя для корупції.

 

Напевно, природним є те, що суб’єкти підприємницької діяльності завжди намагаються отримати певні переваги у конкурентній боротьбі, використовуючи для цього найрізноманітніші можливості. Однак завжди існують ті, хто прагне отримати переваги перед конкурентами шляхом протиправної господарської діяльності, а у неконкурентному середовищі, як правило, ще й використовуючи неформальні зв’язки або покровительство державних службовців. Особливо поширеним є використання податкових та митних органів для ухилення чи зменшення сплати податків та митних платежів, які для господарюючих суб’єктів завжди є обтяжливими. Тому господарюючі суб’єкти домовляються із службовими особами з цих органів про зменшення необхідних до сплати сум або про надання інших послуг. У результаті цього величина щорічного валового внутрішнього доходу може бути не тільки неповною, а й неправильно розподіленою. Загалом державні службовці одержують винагороду у різних формах, у середньому від 20 до 30 відсотків належних до сплати сум. Фактично платники податків і корумповані державні службовці ділять між собою те, що вони "заощадили" від несплати податків та зборів.

 

Поширення корупції є однією з найбільших проблем економічних та політичних перетворень в Україні. Корумповані податкова і митна системи, які надають переваги одним групам чи фізичним особам порівняно з іншими, можуть знівелювати намагання зміцнити фінансову основу держави і скомпрометувати реформу. А за наявності високих номінальних розмірів податків та митних платежів має місце значне зростання корупції та інших видів ухилення від оподаткування, що призводить у подальшому до ще більшого ухилення. Корупція дає можливість послабити надмірний контроль, зменшити суми податкових та митних платежів і сприяє переміщенню через митний кордон контрабандних товарів і продукції, послаблюючи при цьому можливості ефективного формування ринкової економіки й істотно посилюючи соціальний вплив високопоставлених державних чиновників.

 

Така ситуація обмежує можливості для зовнішнього інвестування в економіку України. Багато іноземних компаній не можуть вести бізнес у таких економічних умовах, з одного боку, а з іншого – у деяких країнах (для прикладу, у США) існує відповідальність фізичних та юридичних осіб за давання хабарів у інших країнах.

 

Загрозливих масштабів для економічного розвитку країни набула і протиправна господарська діяльність організованих злочинних груп чи організацій, особливо корпоративно-бюрократичних структур (кланів), які вже практично домінують над законною підприємницькою діяльністю. Організовані злочинні групи чи організації, як правило, використовують прибутки, одержані від протиправної господарської діяльності, не тільки для забезпечення співучасті державних службовців, а й для здійснення законної господарської діяльності. А щодо корпоративно-бюрократичних структур, то майже всі багатства держави є предметом їхніх економічних інтересів. Усі названі структури створюють атмосферу невизначеності в країні, а при необхідності – і загрозу застосування насильства, чим, безумовно, відштовхнуть конкурентів, особливо іноземних інвесторів, залишаючи для себе вільний простір для підприємницької діяльності. Одним із пояснень цього є слабкість державних установ, наявність корупції і вплив корпоративно-бюрократичних структур, зумовлений цими негативними явищами.

 

Організована злочинність при потребі використовує не тільки корумповані зв’язки, а й погрози, насильство з метою здійснення своєї діяльності, а також усунення перешкод та конкурентів шляхом використання потенціалу правоохоронних органів.

 

Значного поширення в останні роки набуває давання хабарів з метою укладення на вигідних умовах договорів на виконання державних замовлень, а також виконання робіт, надання послуг та придбання обладнання державними установами. Проведення відкритих торгів та тендерів відбувається з урахуванням інтересів різного рівня державних службовців, інших службових осіб та політиків.

 

Безумовно, хабарництво при укладенні договорів має місце в кожній державі – навіть у таких країнах з високим рівнем ділової чесності, як, до прикладу, скандинавські держави, Сінгапур і Нова Зеландія. Проблема полягає в тому, що в нашій країні такі дії не виняток, а загальне правило.

 

Існує небезпека, що організована економічна злочинна діяльність, замість того, щоб бути тимчасовим етапом розвитку країни та явищем, яке з часом зникає або ж локалізується, стане настільки пов’язаною з політикою, що їх буде важко розрізнити.

 

Варто відзначити, що одним із аргументів тих, хто в різний спосіб стає на захист корупції, є твердження, що багато встановлених державою правил та нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, є неефективними і свавільними. Однією з передумов високого рівня хабарництва є те, що службові особи одержують низьку заробітну плату і в них відсутнє внутрішнє спонукання чесно виконувати покладені на них обов’язки. Хабарництво, на думку цих осіб, у ряді випадків не тільки створює переваги особі, яка дала хабар, та особі, яка його одержала, а й збільшує загальну ефективність у сфері господарської діяльності (значно прискорює вирішення багатьох питань). Проте ці аргументи, навіть якщо вони в ряді випадків і справедливі, не зменшують тієї великої соціальної шкоди, яку завдає корупція економічному розвитку країни.

 

По-перше, не всі хабарі, так би мовити, є вимушеним кроком, щоб не поставити під загрозу господарську діяльність чи інші економічні інтереси.

 

По-друге, досвід розвитку багатьох країн підтверджує, що економіка, в основі якої лежить корупція, є неефективна, вона втрачає основний природний регулятор – конкуренцію.

 

По-третє, наявність високого рівня корупції завжди провокує службових осіб до створення умов (зокрема і вимагання) з метою заохочення давання хабарів.

 

По-четверте, розповсюдження корупції підриває законність та ефективність влади. Системна корупція призводить до неефективності у діяльності влади, до нездатності збалансувати економічні інтереси суб’єктів господарювання і соціальні інтереси суспільства загалом. Системна корупція зумовлює також нівелювання морально-етичних норм у суспільстві, до втрати соціальнокорисних орієнтацій, до формування нігілізму у ставленні до права й інших важливих соціальних цінностей.


версія для друку   |  обговорити у форумі   |  відгуки і пропозиції
/ Головна /
Copyright © 2006 Юриспруденція
Всі права застережено.
Ідея та концепція: Юриспруденція
Якщо інше не зазначено в самих публікаціях, всі права на них (статті, дослідження, інформаційні та наукові повідомлення тощо) належать відповідним авторам і охороняються у відповідності з чинним законодавством України. Передруки та цитування вітаються за умови гіперпосилання .