Договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у спеціальній (вільній) економічній зоні України

Реалізація інвестиційного проекту у спеціальній (вільній) економічній зоні України (надалі – СЕЗ) здійснюється на підставі договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту, який укладається між органом управління СЕЗ та інвестором.

Однак серед науковців не існує чітко визначеної позиції щодо правової природи саме договорів (контрактів) на виконання інвестиційного проекту як одного із видів інвестиційних договорів.

Так, можна виокремити два підходи щодо визначення правової природи цих договорів. Автори першого підходу зазначають, що цей договір не можна віднести ні до цивільно-правових договорів, ні до адміністративних актів, і пропонують називати його як договір з особливим суб’єктним складом. Прихильники другого підходу доводять цивілістичну природу договорів (контрактів) на виконання інвестиційного проекту у СЕЗ України.

Щоб довести цивілістичну природу цього договору, необхідно довести, що він є підставою для виникнення правовідносин, які перебувають у рамках предмета цивільного права та регулюються відповідно до цивілістичними принципами, зокрема, наявна юридична рівність сторін та присутня свобода договору.

Визначаючи безпосередньо предмет договору (контракту) на виконання інвестиційного проекту у СЕЗ України, можна зазначити, що предметом цього договору є дії сторін, спрямовані на реалізацію інвестиційного проекту, тобто на здійснення інвестиції у зоні. Цей висновок базується на аналізі Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 199 (надалі – Типовий договір), а також відповідних Примірних договорів (контрактів) на реалізацію інвестиційного проекту в конкрентних зонах. Так, згідно з п. 1.1 Примірного договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній економічній зоні "Яворів", затвердженого розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації (надалі – Примірний договір), інвестор бере на себе зобов’язання, відповідно до затвердженого інвестиційного проекту та умов цього договору, забезпечити реалізацію проекту, а Яворівська районна державна адміністрація – забезпечити необхідні умови для його реалізації.

Тобто предметом цього договору є організаційно-майнові відносини з приводу здійснення інвестицій. Деякі автори включають лише організаційно-майнові відносини до предмета цивільного права. Однак існує також точка зору, згідно з якою організаційна діяльність в умовах товарного виробництва завжди пов’язана з певними матеріальними і трудовими затратами, які обов’язково отримують вартісну оцінку. Тому організаційні відносини складають один із видів майнових відносин, які мають відповідну вартісну оцінку.

Проте не варто відносити договір (контракт) на виконання інвестиційного проекту у СЕЗ виключно до організаційних договорів, тобто таких, які спрямовані не на товарообмін, як майнові договори, а лише на його організацію. Так, у науковій літературі до організаційних договорів відносять попередні договори, установчі договори про створення юридичної особи, договори простого товариства тощо. Договір на виконання інвестиційного проекту, з одного боку, є майновим, а з іншого – організаційним. Такий висновок можна зробити з аналізу змісту Примірного договору. Про те, що договір є майновим, свідчать ті умови договору, які передбачають обов’язок інвестора вкласти інвестиції у визначених договором формі, обсягах та строк (п. 2.3). Також цей договір спрямований і на організацію товарообміну. Про це свідчать ті умови договору, з яких випливає обов’язок обох сторін договору вчиняти відповідні дії щодо організації внесення інвестицій у СЕЗ "Яворів".

Отож, предметом договору (контракту) на виконання інвестиційного проекту у СЕЗ "Яворів" є організаційно-майнові відносини сторін, які спрямовані на здійснення інвестицій у зоні, з метою отримання прибутку. Тобто предмет цього договору перебуває у межах цивільно-правового регулювання. Також сторони договору є юридично рівними, оскільки держава в особі органу управління СЕЗ виступає як суб’єкт приватних правовідносин. Дотримано і принцип свободи договору. Так, наприклад, інвестор має право вільно вирішувати, укладати цей договір чи ні, після того як його інвестиційний проект буде затверджено органом управління.

Необхідно зазначити, що Типовим договором встановлюється ряд умов, які сторони змінювати не можуть, оскільки вони є обов’язковими для однієї із них. Однак це не свідчить про обмеження свободи договору, оскільки, погоджуючись на укладення договору, вони погоджуються і на умови, визначені у Типовому договорі. Також сторони можуть за взаємною згодою включити у договір і додаткові умови. Проте такі умови не можуть суперечити умовам, які закріплені у Типовому договорі, оскільки вони є обов’язковими для учасників і не можуть бути змінені.

Хоча на практиці це правило не завжди дотримується. Так, у п. 7.1 Примірного договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 1 січня 2020 р., тобто до кінця строку, на який було створено СЕЗ "Яворів". Однак строк договору співпадає із терміном виконання інвестиційного проекту, який затверджується органом управління і є невід’ємною частиною договору. Термін реалізації інвестиційного проекту може співпадати із строком, на який створено СЕЗ, а може бути меншим. Тому у п. 7.1 Примірного договору необхідно передбачити, що строк договору повинен співпадати із строком виконання інвестиційного проекту. Хоча можна погодитися, що орган управління як одна із сторін договору в межах законодавчих повноважень щодо управління зоною може встановити, що строк договору повинен співпадати із строком, на який створено СЕЗ. Однак тоді відповідну умову щодо строку виконання інвестиційного проекту необхідно включити і до нормативно-правових актів, які регулюють порядок затвердження та реєстрації інвестиційного проекту.

Отож, необхідно зазначити, що договір (контракт) на реалізацію інвестиційного проекту у СЕЗ за своєю природою є цивільно-правовим, оскільки він є підставою для виникнення правовідносин, які перебувають у рамках предмета цивільного права та регулюються відповідно до цивілістичних принципів. Специфіка суб’єктного складу цього договору обумовлює певні особливості порядку укладення договору, визначення його змісту, однак не суперечить основним принципам цивільно-правового регулювання.